Як вибрати зимові шини: поради щодо вибору зимової гуми

Кліматичні умови України різняться за сезоном — літо спекотне, а зима досить холодна. При цілорічному використанні автомобіля цей факт не можна не враховувати.

Правильний вибір зимової гуми: нюанси та поради

Насамперед це стосується експлуатаційних рідин та покришок. Від правильного вибору комплекту коліс залежить безпека та комфорт у дорозі.

Як вибрати зимові шини: основні параметри та рекомендації

Кожна модель шин для зими оптимізована для ефективної роботи в конкретних умовах. Отже, ці умови необхідно чітко знати, щоб правильно вибрати покришки для мінусової температури.

Оцінити умови, в яких шини експлуатуватимуться, нескладно. Для цього варто звернути увагу на кілька факторів як змінних кліматичних, так і постійних.

1. Температура повітря

Чи не найважливіший показник, який вплине на конструкцію та тип зимової покришки. В Україні температура повітря рідко знижується до -20 °С. Загалом зимова сезонна температура становить від -15 до +5 °С.

Це важливо, тому що кожне колесо виготовлено з певного гумоматеріалу, має свій поріг термічної жорсткості та поріг максимальної температури, при якій втрачаються основні властивості гуми, збільшується гальмівний шлях, погіршується керованість, значно зміцнюється зношування.

2. Якість та тип доріг

Не менш важливо враховувати, на яких дорогах у зимовий час експлуатуватиметься автомобіль. Розбита заміська дорога і столичний асфальт висувають різні вимоги до шин. До того ж при міській експлуатації, коли більшість доріг оброблено реагентами, немає сенсу переплачувати за колеса для суворих умов.

3. Бренд, марка та ціна зимових шин

Кожна шина відноситься до певного цінового сегмента. На ціну гуми однозначно впливає позиціювання бренду. Чим він відоміший, тим ціна буде вищою. Втім, ситуація зараз не сприяє розкиданню грошима.

Тому, якщо почитати відгуки й уважно вивчити характеристики коліс середнього та бюджетного сегментів, цілком можна купити зимові автошини гідної якості за ціною чи не вдвічі нижчою за преміальні моделі.

Вартість коліс також прив'язана до якості гумоматеріалу. Для умов зими матеріал складніший і дорожчий, а за шиповані покришки обґрунтовано доведеться заплатити ще більше. Тут потрібно врахувати, що недорогі колеса з бюджетного сегмента зможуть на рівні прослужити щонайбільше один-два сезони.

Розуміючи всі ці нюанси, все ж таки слід звернути увагу на відгуки реальних власників, які мали досвід експлуатації конкретної моделі коліс у схожих умовах.

4. Вибір зимової гуми: необхідний типорозмір та маркування

Основний акцент при виборі будь-яких покришок насамперед зміщується у бік розмірності. Від неї нікуди не подітися, розміри диктуються параметрами диска та вимогами виробника автомобіля. Про ці характеристики слід дізнатися докладніше.

Основні розміри шин: посадковий діаметр диска, ширина протекторної зони та висота профілю шини. Що для літа добре — для зими не дуже. Розміри літніх та зимових коліс можуть відрізнятися і це природно позначається на керованості автомобіля на льоду та снігу, у сніговій каші.

Як відомо, розмірність будь-якої покришки вказана великими цифрами на боковині. Наприклад, маркування 185/65 R14 означає:

• ширина протекторної зони становить 185 мм;
• висота профілю шини 65% від ширини, тобто близько 120 мм;
• конструкція корду — радіальна (R);
• посадковий діаметр шини — 14 дюймів.

Якщо з діаметром диска нам доводиться миритися, то із шириною та висотою профілю покришки є певний вибір. Існує дві кардинально протилежні думки: "для зими потрібна широка гума" і "зимова покришка повинна бути якомога вузькою".

Все залежить від умов експлуатації. Практика показує, що для засніженого та зледенілого асфальту, та ще з можливою водяною плівкою, ідеально підходить вужча гума (особливо, з шипами). Тести показали, що гума однакової моделі з розмірами 195/65 R15 та 205/55 R16 поводиться по-різному в різних умовах. Перші чудово протистоять прослизанню на засніженій трасі, тоді як 205-а гума більш впевнено почувається на мокрому і сухому асфальті.

Другий нюанс вибору шин на зиму можна було простежити за попереднім прикладом — ми розглядали гуму з профілем 65% на диску 15 дюймів та 16-дюймову шину з профілем 55%. І це недарма. Поради експерта свідчать, що на зиму необхідно ставити диски меншого діаметра, щоб збільшити висоту профілю за рівних зовнішніх діаметрів колеса.

По-перше, вузька гума взимку ефективніша, а по-друге, високий профіль дозволить розвантажити підвіску, звалюючи частину навантаження від нерівностей на себе. Тобто літню гуму розміром 215/45 R17 відмінно замінить покришка 195/65 R15 на диску діаметром 15 дюймів. Саме така схема є найбільш актуальною для більшості регіонів України (за рідкісним винятком півдня країни).

Як і літня гума, зимова надає інформацію про індекс швидкості та індекс навантаження. Ці параметри мають відповідати вимогам виробника автомобіля. Важливо, щоб від дати випуску шини до встановлення її на автомобіль пройшло не більше 5 років (разом з експлуатацією віковий ресурс коліс 10 років). Дата випуску вказана в овалі на боковині у вигляді чотирьох цифр. Перші два вказують на тиждень, а останні на рік випуску шин.

Якщо автошини нові й зберігалися у правильних умовах, то рік випуску не має особливого значення. Хоча є нюанси. Виробники автогуми намагаються щороку вдосконалювати гумоматеріал, покращуючи та додаючи нові компоненти. Тому скати п'ятирічної давності, можливо, матимуть трохи різні властивості у порівнянні з продукцією поточного року.

І ще один важливий момент. Щоб напевно знати, що перед нами не всесезонна покришка і не літня, зимові моделі маркують насамперед піктограмою 3PMSF («сніжинка» всередині 3-х гірських піків), а потім уже написами M+S (mud+snow), Snow, Winter (W) тощо.

Конструкція та типи зимових шин

Головна відмінність зимової гуми від літньої — склад гумоматеріалу. Вимоги щодо нього не такі прості, як здається:

1. Покришка повинна залишатися еластичною для збереження зчеплення з дорогою за мінусової температури.
2. Під час руху шина незмінно прогрівається від внутрішнього та зовнішнього тертя об поверхню. Отже, гума не повинна «плисти» при розігріві та температурах повітря в межах 5-7 градусів.

Здавалося б, несумісні речі, але вони й інженери, щоб боротися з труднощами. Секрет у тому, що більшість коліс для холодної пори року виконані з багатошарового матеріалу, який, залежно від температури навколишнього середовища, демонструє різні параметри жорсткості. Кожен із шарів компенсує зайву гнучкість або недостатню еластичність при сильних морозах.

Загалом, відсоток м'якого каучуку та силіконів у гумі для заморозків вищий, ніж у літній, тому на холоді вона дозволяє отримати максимальний коефіцієнт тертя. Втім, тут багато залежить від типів протектора, а їх буває кілька:

1. Європейський тип

Відлиги та сльота у зимовий час — нормальне явище на території сучасної Європи. Тому і протектор європейського типу розроблявся для клімату з невеликими морозами та частими відлигами. Така погода і в Україні останніх двадцять років.

Європейські зимові автошини відрізняються неглибоким протектором із неагресивним, але яскраво вираженим малюнком. Можуть бути як асиметричного типу, і симетричного. Конструкція бігової доріжки розроблена з урахуванням необхідності ефективного відведення води та снігової каші із контактної плями з дорогою.

Все ж таки не потрібно плутати їх з всесезонною гумою. Склад гумоматеріалу залишається морозостійким, маючи на увазі експлуатацію за низьких температур повітря. Це ідеальний варіант для тих регіонів, де сніг випадає не надто часто, а відлиги — часте явище.

2. Скандинавський протектор

Якщо в регіоні переважають рясні снігопади, перемети на дорогах не рідкість, а іноді доводиться пересуватися і по путівцях, нехай по укоченим, на допомогу приходить скандинавський малюнок протектора.

Його відмінні риси — великі блоки, глибокі та широкі канавки, гострі кромки протекторної зони. Все зроблено для того, щоб керованість та гальмування на снігу та льоду зберігалися на високому рівні. Такі автошини відмінно взаємодіють з укоченим снігом, ожеледицею і на асфальті також не підведуть.

Часто до свого складу така автогума включає спеціальні компоненти — багатогранні мікрочастинки, які на слизькій дорозі виконують функцію шипів.

Однозначної відповіді на питання про те, яку гуму вибрати на зиму, скандинавську чи європейську, звісно, немає. Все залежить від умов експлуатації, з чого ми починали, а також від майстерності водія.

Шипи або без шипів. Які зимові шини краще купити?

З європейським протектором все зрозуміло, а ось скандинавський тип ділиться на дві великі групи — шипована та нешипована зимова гума. Шип на покришці — це твердий стрижень, який встановлюється спеціально відведені виробником місця на протекторі. Це так звані посадкові гнізда. Місця навколо них роблять із більш щільної гумової суміші, щоб шип краще фіксувався і менше випадав під навантаженням. Самі шипи, своєю чергою, утворені з м'якої алюмінієвої оболонки та твердосплавного наконечника, виступ якого забезпечує «зачіп».

Найбільшу ефективність шипи показують на обледенілих дорогах та укочених снігових трасах. А ось на чистому асфальті шипи протиковзання менш ефективні. Навіть навпаки, вони зменшують контактну пляму з дорогою, внаслідок чого погіршується керованість та зростає гальмівний шлях. Та й зношуються шипи на асфальті дуже інтенсивно. Звичайно, прогрес не стоїть на місці й найкращі виробники шипованої гуми, як Nokian, Michelin, Continental, впроваджують різні рішення, завдяки яким на асфальті шипи можуть «ховатися», покращуючи таким чином зчеплення з дорогою. Однак, поки що це швидше винятки із правил.

Ще один мінус шипування в тому, що під час руху такі колеса генерують нав'язливий шум. Втім, якщо ми ставимо безпеку на чільне місце, з шумом можна змиритися.

Якщо підбити підсумки, то кожен тип покришки має свої переваги.

Плюси шипованих шин:

• високий коефіцієнт зчеплення в умовах льоду та укоченого снігу;
• підвищена прохідність на нерозчищених дорогах;
• покращена керованість та маневреність на слизькому покритті.

Плюси нешипованих шин («липучок»):

• краще зчеплення на льоду та снігу, ніж у шипованих при дуже низьких температурах (нижче 15˚C);
• краще акустичний комфорт під час їзди;
• гальмівний шлях на мокрому асфальті коротший, ніж у шин із шипами;
• більш тривалий термін служби;
• не псують асфальтове покриття, тому дозволені для використання у всіх країнах.

Також нагадуємо не забувати про дотримання швидкісного режиму, який взимку дає набагато більшу «добавку» до безпеки, ніж будь-яка, навіть найдорожча гума для мінусової температури.

Обкатування нових зимових покришок. Чи має сенс?

Той факт, що шиповану гуму необхідно обкатувати, сумнівів не викликає. Шип повинен «усістися» у своєму посадковому місці, інакше без обкатки на високій швидкості й під різким навантаженням шипи легко розгубляться. Тим часом будь-яка інша гума також вимагає певної обкатки й це обумовлено декількома моментами:

1. Технологічний процес виготовлення покришки передбачає нанесення жировмісних мастил на матрицю під час вулканізації. Прибрати їх можна тільки одним шляхом — проїхати близько 150-200 км у режимі, що щадить, без різких гальмувань і прискорень.
2. Не всі ламелі та канавки будуть відкриті на новій покришці. Дрібні елементи малюнка протектора, гострі грані також відкриються після нетривалої обкатки.

Обкатка шипованих шин займає більше часу. Для повноцінної підготовки коліс із шипами до експлуатації необхідний пробіг близько 500 кілометрів, без різких гальмувань та пробуксувань, особливо на трамвайних та залізничних переїздах. Максимальна швидкість не повинна перевищувати 80 км/год. Важливим є і вторинний аспект обкатки — водій звикає до поведінки автомобіля в інших дорожніх умовах.

Вибір зимової гуми б/в. Чи варто заощаджувати?

Економія на безпеці ні до чого хорошого не призводить, проте ситуації бувають різні. Якщо не вистачає на новий комплект, доведеться підібрати зимові шини б/в. Але при цьому будьте уважні та враховуйте низку ризиків:

• Зношування покришок не повинно перевищувати 30-35%. Нова шина має протектор заввишки близько 9-11 мм. Отже, вибрати шини на зиму потрібно з висотою протектора щонайменше 7-9 мм.
• Дата випуску. Експерти радять не розглядати зимові колеса, старші за п'ять років. По-перше, вони могли неправильно зберігатися, по-друге, цей час технології виробництва пішли далеко вперед.
• Якщо покришка з шипами, їх втрата в межах 10-20% допустима. Якщо на протекторі залишилося 50% шипів або менше, їх ефективність на льоду сильно погіршиться. А зашипувати автошину знову вже не вийде.
• Пошкодження. Навіть якщо ремонт шини виконаний якісно, немає гарантії, що колесо в зборі можна буде нормально відбалансувати. Та й термін служби автошин після вулканізації прогнозувати складно.

Якщо пробіг у б/в скатів невеликий, протектор зношений в межах допустимого, на боковині тріщин немає, немає слідів ремонту, то на покупці такого комплекту можна заощадити до 40% від вартості нових шин. Втім, така покупка, швидше, вимушений крок, оскільки ніхто не може гарантувати безпеку та тривалий ресурс, як у нових покришок.

Які б зимові шини ви не збиралися купити, рекомендуємо робити вибір виважено. Враховуйте ваші умови експлуатації, водійський досвід та стиль їзди, результати незалежних тестів, відгуки покупців, рекомендації експертів та, звичайно, свій бюджет для покупки.

Вдалих покупок та безпечних доріг!

ПІДІБРАТИ АВТОШИНИ: https://urk.ua/shop/zimovi-shini

або за тел:  0 800 300 884